Туберкульоз: амбулаторне лікування сприяє швидшому одужанню
23.01, 17:47

Про це свідчить досвід боротьби з недугою країн ЄС, які нині активно допомагають Україні в боротьбі з туберкульозом. Міжнародні організації підтримали українські програми щодо боротьби з взявши на себе зобов’язання з їх фінансування.

rfr_logo 3

Туберкульоз тісно пов’язаний з міграцією, нестабільністю і бідністю, а контроль над цією хворобою, що передається повітряно-крапельним шляхом, набув додаткової значущості, оскільки Україна, отримавши безвізовий режим, намагається інтегруватися в ЄС.

Вона складає частину міграційного коридору, що веде з Центральної Азії і з Кавказу до Росії та Західної Європи. Щонайменше п’ять мільйонів громадян України працюють за кордоном, про що повідомляє Міністерство закордонних справ. Вони працюють у таких країнах, як Польща, Італія, Іспанія, Португалія, Чехія, Росія та Німеччина.

У Західній Європі з туберкульозом переважно покінчили ще на початку 20-го століття за рахунок лікування, контролю стану здоров’я населення, підвищення інформованості та поліпшення умов життя людей. Але коли розпався Радянський Союз, ця хвороба з новою силою повернулася на колишні радянські республіки. У 1995 році Україна оголосила про епідемію туберкульозу.

Відтоді країна отримала колосальну міжнародну допомогу для боротьби з туберкульозом та супутньою епідемією ВІЛ. Однак політичне слабовілля і хронічна недовіра до корумпованої системи національної охорони здоров’я стримують прогрес у цій справі.

В Україні хворіє на сухоти чверть мільйона людей, свідчить статистика уряду. Від 2000 року кількість хворих скоротилася на 350 тисяч осіб.

Найвищі показники захворюваності на туберкульоз зареєстровані в Одеській, Херсонській областях; найнижчі – на заході країни та у Києві. Найбільший відсоток хворих – безробітні люди працездатного віку. Кожен восьмий хворий зловживає алкоголем і лише 1 відсоток людей, які повернулися з місць позбавлення волі.

За даними національних і міжнародних експертів, саме тривала практика госпіталізації у стаціонарах сприяла такому стрімкому підвищенню рівня мультирезистентного туберкульозу. Адже в більшості протитуберкульозних закладів насправді не забезпечуються вимоги інфекційного контролю. Що це значить? Що частина пацієнтів заражається стійкими формами туберкульозу саме в стаціонарах. Відтак, просто закривши частину стаціонарів, буде зроблено суттєвий вклад у подоланні епідемії туберкульозу. Як приклад, у Європі від туберкульозу у стаціонарах лікуються близько 15 днів, більшу частину лікування хворі проходять вдома. А в Україні на це витрачають цілий рік.

Все тому, що система боротьби з туберкульозом в Україні не зазнала особливих змін з радянських часів. В її основі лежить лікування хворих у стаціонарах, яке може тривати місяцями і навіть роками. Проводиться воно у туберкульозних диспансерах та санаторіях, які часто розміщуються в історичних будівлях, колись дуже красивих, але з часом застарілих, які потребують ремонту та абсолютно не підходять як для сучасних форм лікування інфекційних захворювань, так і для самих пацієнтів.

За сучасними міжнародними стандартами, ізоляція і лікування в стаціонарі – це в жодному разі не вирішення проблеми туберкульозу. Рішенням є точний діагноз на ранній стадії, своєчасне лікування та амбулаторне спостереження за пацієнтами. Більшість пацієнтів перестають бути заразними упродовж декількох днів або тижнів після початку лікування.

Таким чином, ситуація з поширеністю туберкульозу в Україні продовжує залишатися доволі складною, особливо щодо тяжких форм цього захворювання. Щоб покращити становище, українські та зарубіжні експерти вважають за необхідне змістити фокус лікування туберкульозу зі стаціонарної моделі на амбулаторну та включити сучасні ліки в схеми лікування пацієнтів. 

Кількість переглядів: 188