Медична реформа: як зміниться робота поліклінік на Рівненщині
30.12, 12:22

Відома серед рівнян поліклініка №2. Сьогодні – Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги «Центральний» Рівненської міської ради. Фото з сайту за посиланням.

У 2018 році перший етап медичної реформи в Україні вступив у активну фазу. Це породило у громадян чимало страхів та стереотипів. Насправді ж медична реформа точно не погіршить якість та доступність медицини. І навіть більше – вона дає хороші шанси на їх покращення.

Реформовані у 2018-му році заклади охорони здоров’я змінили свій юридичний статус. Вони перетворилися в комунальні некомерційні підприємства. Завдяки цьому, інформація про їхню роботу має стати доступнішою для громадськості у порівнянні з минулим.

Як цей аспект публічності у роботі медичних закладів має запрацювати на Рівненщині? Які ризики та перспективи медичної реформи у нашій області? Відповідям на ці питання і присвячена публікація.

Нові підходи до роботи поліклінік: орієнтація на пацієнта, а не адміністрування.

Відтепер гроші нараховуються в залежності від кількості пацієнтів, яких обслуговує полікліка, а не її розміру та кількості співробітників. Фото з сайту за посиланням.

Четверта влада вже писала про нові підходи до фінансування поліклінік. Коротко нагадаємо читачам їх суть.

Донедавна фінансування поліклінік із державного бюджету здійснювалося за досить складними і не завжди економічно доцільними обрахунками. Серед них – кількість працівників медичного закладу та його потреби на адміністративні витрати.

За новим підходом розмір фінансування, яке отримає поліклініка, залежатиме від кількості пацієнтів, яких вона обслуговує. Це раціональніший спосіб фінансування. При цьому, його розмір суттєво зросте.

Новий підхід базується на європейських стандартах. Тому більше коштів виділятиметься на первинну медичну допомогу. Це робиться з тою метою, аби сімейні лікарі отримали всі необхідні ресурси для виявлення складних захворювань громадян на ранніх стадіях. Вони мають знати в обличчя всіх своїх пацієнтів та періодично проводити їх планові медичні обстеження.

Наприклад, у країнах ЄС 80% лікування припадає на медичні заклади первинної медичної допомоги. У нас на цю сферу до реформи йшло лише 40% коштів. При цьому більшість складних захворювань, на які страждають українці, мають хронічний характер. Це гіпертонія, серцево-судинні захворювання тощо.

Якщо виявляти такі захворювання на ранніх стадіях – люди зможуть жити довгим і повноцінним життям. Саме це і є одним із головних завдань реформування закладів первинної медичної допомоги та запровадження системи сімейних лікарів.

Як будуть розраховувати фінансування поліклінік?

Всіх українців влада ділить на 5 вікових категорій. За представника кожної із цих категорій лікарня буде отримувати фіксовану суму. Її називають капітаційна ставка.

Незалежно від того звертався громадянин по допомогу чи ні, лікарня отримає ці кошти.

Розмір фінансування на різні вікові категорії громадян:

1) Дитина до 5 років – 1 440 гривень на рік.

2) Дитина 6-17 років – 814 гривень на рік.

3) Дорослі віком 18-40 років – 370 гривень.

4) Дорослі 40-64 роки – 444 гривні.

5) Пенсіонери – 740 гривень.

Як бачимо, розмір фінансування медичних закладів буде залежати від вікової структури населення в кожному регіоні та кількості декларацій, які їх лікарі підпишуть із пацієнтами.

Підкреслимо – мова йде про кошти, які лікарня отримає протягом року. Тут діє той же принцип, що і в страховому бізнесі. Більшість людей не хворітиме взагалі, або ж хворітиме мало.

Тому ці кошти підуть на лікування власне хворих. Здорові ж громадяни будуть проходити профілактичні огляди.

Гроші за пацієнта – нові перспективи для лікарів та пацієнтів

Постає питання: а що змінює цей новий підхід до фінансування у роботі лікарів та пацієнтів?

По-перше, відтепер лікар буде зацікавлений у тісній співпраці з пацієнтом. Якщо Вам з якихось причин не подобається сімейний лікар – Ви йдете в іншу поліклініку і підписуєте декларацію із новим лікарем за тою ж процедурою, як робили це із попереднім. Виписуватися у попереднього сімейного лікаря не потрібно.

Завдяки цьому, лікарі будуть мотивовані працювати з вами якомога якісніше.

Лікарі теж отримують більший простір для маневру. Якщо вони користуються авторитетом у пацієнтів та підписали з ними велику кількість декларацій – можуть вимагати для себе у керівництва додаткових преференцій.

Якщо ж їм не подобаються умови роботи в медичному закладі – можуть перейти до іншого. Поліклініки завжди будуть зацікавлені в тому, щоб до них прийшов авторитетний лікар. Він принесе їм більше пацієнтів, а, отже, краще фінансування.

Або ж лікар може зареєструватися як фізична особа підприємець (ФОП) і працювати на себе. Його фінансуватимуть із державного бюджету в залежності від кількості пацієнтів. Той самий принцип, що і у випадку поліклінік. За даними сайту Національної служби здоров’я України, таких ФОПів на Рівненщині вже 4.

Поліклініки стануть «напівкомерційними»: чи варто цього боятися?

Один із тих аспектів медичної реформи, який лякає українців чи не найбільше – зникне безкоштовна державна медицина. Цей стереотип – результат нерозуміння специфіки реформи.

Щоб детальніше пояснити її та проконтролювати виконання поліклініками нових законодавчих вимог ГО «Центр «Сівітас» впродовж 2019 року здійснюватиме моніторинг роботи закладів первинної медичної допомоги та періодично публікуватиме його результати у ЗМІ. Цей проект здійснюється за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Що ж, коротко опишемо в чому суть часткової комерціоналізації роботи поліклінік у пореформенний період.

Чи багато з нас вірили в існування безкоштовної державної медицини до проведення медичної реформи? А скільком доводилося платити за елементарні медичні послуги? І часто це навіть не через корупцію, а з причини елементарного недофінансування медичних закладів.

Справа в тому, що навіть державні поліклініки не можуть фінансуватися на 100% із бюджету. Ця система вже давно себе не виправдала. Чому поліклініки не мають права встановлювати офіційну плату за окремі додаткові сервіси як то позапланові обстеження пацієнтів, додаткові аналізи тощо якщо це не покривається з коштів державного бюджету?

А вони не мали права офіційно встановлювати такі прейскуранти. Тому що їх юридичний статус – «комунальний заклад» – не дозволяв цього. Але хіба ж ми не платили всеодно? І куди йшли ці кошти? На жаль, про це ми можемо лише здогадуватися.

Суть частокої комерціоналізації медичних закладів в тому, щоб дозволити їм офіційно встановлювати прейскуранти цін на окремі додаткові медичні послуги. Перелік цих послуг визначатиметься кожною поліклінікою і розміщуватиметься у публічному доступі для всіх громадян.

Основна частина медичних послуг фінансуватиметься з державного бюджету. Вони залишаться безкоштовними. Більше того – виручка від платних послуг, наданих медичним закладом протягом року, не повинна перевищувати 20% від їхнього загального фінансування. Отже, боятися тут нічого! Медичні заклади у статусі комунальних підприємств не перетворяться в приватні клініки.

Зате відтепер отримані ними з платних послуг кошти стануть офіційними. Вони не осідатимуть у чиїхось кишенях, а підуть на розвиток поліклініки. І що найголовніше – вся інформація про комерційну і не тільки роботу поліклінік відтепер має стати легкодоступною для всіх громадян.

 Щоб дозволити медичним закладам офіційно надавати додаткові платні послуги, їх спонукали змінити юридичний статус. Тепер вони не «комунальні заклади», а «комунальні некомерційні підприємства».

Після зміни цього юридичного статусу всі поліклініки укладають договори із Національною службою здоров’я України (НСЗУ) і починають працювати вже в нових пореформених умовах. За даними сайту НСЗУ станом на 21 грудня 2018 р. таких у Рівненській області 27.

Кожен громадянин може ознайомитися із переліком поліклінік та приватних надавачів послуг сімейного лікаря на сайті Національної служби здоров’я України. Інформація систематизована за областями.

Ми моніторимо ситуацію у 27-ми державних поліклініках Рівненської області, які станом на початок листопада 2018 р. уклали договори з НСЗУ.

Отримавши статус «комунального некомерційного підприємства», вони тепер зобовязані періодично публікувати у вільному доступі великі обєми інформації про свою роботу. У цьому й полягає зниження корупційних ризиків у їхній роботі.

Яку інформацію та в який спосіб мають оприлюднювати оновлені поліклініки

Перш за все з’ясуємо навіщо потрібне оприлюднення інформації (окрім того, звісно, що цього тепер вимагає законодавство). Це не просто бюрократична вимога. Її встановлено для того, щоб кожен контролюючий орган, кожна громадська організація, кожен зацікавлений чи невдоволений пацієнт або ж лікар могли перевірити:

1) яке фінансування отримує поліклініка;

2) на що йдуть ці кошти;

3) якими правами володіють пацієнти та лікарі;

4) які обов’язки керівництва лікарні та лікарів і чи виконуються вони належним чином.

Саме ці важливі речі стоять за новими законодавчими вимогами до поліклінік у сфері оприлюднення інформації.

Увесь перелік інформації, яку комунальні некомерційні підприємства зобовязані розміщувати у публічному доступі читач може знайти у ст. 78 Господарського кодексу України. Зокрема, сюди належать такі документи:

1) квартальна, річна фінансова звітність комунального підприємства за останні три роки, включаючи (за наявності) видатки на виконання некомерційних цілей державної політики та джерела їх фінансування;

2) аудиторські висновки щодо річної фінансової звітності комунального підприємства за останні три роки;

3) статут комунального підприємства у чинній редакції, а також у редакціях, що діяли раніше;

4) біографічна довідка (включаючи професійну характеристику) керівника комунального підприємства;

5) біографічні довідки (включаючи професійні характеристики) членів наглядової ради комунального підприємства;

6) річні звіти керівника та наглядової ради комунального підприємства;

7) структура, принципи формування і розмір винагороди керівника та членів наглядової ради комунального підприємства;

8) річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком щодо неї.

Поліклініки мають оприлюднювати цю інформацію про свою діяльність шляхом розміщення її на власній веб-сторінці (веб-сайті) або на офіційному веб-сайті місцевої ради, яким вони підпорядковані.

Експерт із питань реформи охорони здоров’я у Рівненській та Волинській областях Василь Височанський.

Головні документи, які тепер регулюють роботу закладів первинної медичної допомоги – це статут та колективний договір.

«В усіх комунальних некомерційних підприємствах медичної допомоги Рівненщини мають бути інтернет-сайти. Там, відповідно до ст. 78 Господарського кодексу України, підприємства мають оприлюднювати інформацію про свою діяльність. А головне – там мають бути колективні договори, в яких прописується штатний і фінансовий план», – розповів експерт із питань реформи охорони здоров’я у Рівненській та Волинській областях Василь Височанський.

 В колективному договорі комунального некомерційного підприємства прописують систему оплати праці, тарифні сітки, умови нарахування надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних виплат.

Статутний капітал закладів первинної медичної допомоги та усе майно, яке їм належить також  прописуються в статуті. Статут, колективний договір, а також фінансові звіти реформованих закладів первинної медичної допомоги відповідно до ст. 78 Господарського кодексу України  підлягають обов’язковому оприлюдненню.

5 (3)

Начальник управління охорони здоров’я міста Рівне Віктор Іськів.

«Статути закладів «первинки» у нас вже затверджені. Це відбулося ще у серпні, коли відбулася реорганізація. Відповідно до Господарського кодексу, усі документи публікуємо на сайті. Ми прозорі і відкриті. Також зараз вносимо зміни до статутів в розділі фінансової діяльності. Після цього фінансові плани будемо затверджувати на сесії Рівнеради. Також головні лікарі цих закладів будуть публічно звітувати перед депутатами», – розповів начальник управління охорони здоров’я міста Рівне Віктор Іськів.

 Також відзначимо, що відповідно до інших нормативних актів поліклініки зобов’язані оприлюднювати на своїх веб-сайтах:

– інформацію про залишки ліків (Наказ МОЗ України №509);

– звіти про надходження та використання благодійних внесків (Наказ МОЗ України №848);

А згідно із Законом України «Про публічні закупівлі» вони будуть здійснювати купівлю необхідних їм робіт, товарів та послуг через електронну систему ProZorro. Аналіз цих закупівель також стане предметом нашої прискіпливої уваги.

 Всі ці нововведення дозволять нам контролювати діяльність оновлених медичних закладів та набагато краще розуміти специфіку їхньої роботи.

Але перш за все, маємо переконатися, що поліклініки Рівненської області у 2019 році дійсно розпочнуть повноцінно виконувати нові законодавчі вимоги до оприлюднення інформації.

 Саме з цією метою ГО «Центр«Сівітас» протягом 2019 р. буде здійснювати прискіпливий моніторинг виконання 27-ми поліклініками Рівненщини нових вимог до їх публічності. Цю діяльність ми проводимо в межах проекту «Підвищення прозорості роботи комунальних некомерційних підприємств первинної медичної допомоги Рівненщини», який  здійснюється у межах Програми «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження».

Ми здійснюватимемо моніторинг за такими критеріями:

– оприлюднення закладами інформації про свою діяльність;

– аналіз принципів нарахування заробітної плати та премій працівникам закладів;

– аналіз звітів про надходження і використання поліклініками благодійних внесків;

– аналіз наявності / відсутності інформації про залишки ліків;

– аналіз публічних закупівель у системі ProZorro;

– аналіз ефективності використання майна;

– моніторинг способу життя керівництва поліклінік та виявлення в них потенційних конфліктів інтересів.

Стежте за нашими подальшими публікаціями. Ми періодично повідомлятимемо вам про результати роботи та виявлені проблеми у роботі медичних закладів Рівненської області.

Перс-служба ГО «Центр «Сівітас»

Довідково: Матеріал публікується в рамках проекту «Підвищення прозорості роботи комунальних некомерційних підприємств первинної медичної допомоги Рівненщини», який реалізується ГО «Центр суспільних дій «Сівітас» у межах Програми «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження».

 

 

Кількість переглядів: 62