Ліна МИХАЛЬЧУК: «Я вірю, що ми на шляху змін культури донорства в Україні»
20.06, 11:54

До Всесвітнього дня донора крові у Рівненській обласній станції переливання крові журналістам показали виробничий процес, провели екскурсію «шляхом донора» та розповіли про реформування служби крові, яке відбувається в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Після цього заходу з’явилася можливість більш предметно поспілкуватися з Ліною Михальчук, головним лікарем Рівненської обласної станції переливання крові.

rfr_logo-3-1024x180

- Одна із найболючіших проблем у сфері охорони здоров’я в Україні – це нестача донорів крові. Відтак, слід поширювати серед населення ідеї волонтерського донорства та збір крові для тих, хто цього потребує найбільше і нагально, – переконана Ліна МИХАЛЬЧУК

Чи сприяє цьому реформування служби крові, яке відбувається в рамках Угоди про асоціацію з ЄС?

Як я вже розповідала підчас прес-туру, одна з наших проблем – відсутність єдиної загальнонаціональної системи заготівлі крові, в результаті чого окремі центри крові вимушені утилізувати донорську кров та її компоненти, у той час як інші — не мають необхідної кількості даних компонентів. Крім того відсутня Національна стратегія розвитку служби крові без якої працювати вкрай складно. І те що нині ми перебуваємо в процесі реформування дуже добре, бо є шанс стати кращими, запустити ту систему, яка успішно працює уже багато років у країнах ЄС.

Коли це вдасться зробити, що зміниться?

Як тільки стратегію приймуть, будуть розділені функції виробничої та клінічної трансфузіології. У нас виробнича, а ось у лікарнях – клінічна. Раніше у відділенях брали кров і якщо мали ліцензію то ще й самі її переробляли на компоненти. Тепер ці відділення будуть перепрофільовані в лікарняні банки крові у яких заберуть функцію забору крові. Ми давно розпочали підготовку до цього процесу. В результаті чого міжнародна спільнота включила заклад до програми по впровадженню так званого автоматичного плазмаферезу. Це допомогло вибудувати нову систему якості, яка починається від умов заготівлі і закінчується умовами зберігання, сюди входять вимоги до персоналу, приміщення, обладнання, до пластикової тари, холодильників.

Які ще проблеми вдасться вирішити, наприклад, ви згадували про те, що одна із найболючіших проблем – це нестача донорів крові, з нею вдасться справитися?

Я щиро вірю, що ми на шляху змін культури донорства в Україні.

Можна детальніше, що ви мали на увазі?

Має бути 100% безоплатне добровільне донорство. Бо коли кров здається родичами – це приховане платне донорство, адже кров здають не від щирого серця, а тому що є необхідність в порятунку близької людини. У таких людей мотив інший, вони здають кров для конкретних людей і якби не біда, може б цього ніколи і не робили. Такі люди можуть приховати свої недуги та хвороби. А от коли людина йде добровільно, з позитивом, щоб допомогти абсолютно незнайомій, чужій людині, це зовсім інше. Таким донорам можна буде лише публічно дякувати, так як це роблять в країнах ЄС де бути донором – престижно. Там пропагандою донорства займаються і в садочках, і в школах. У 18 років людина розуміє, що в такий спосіб несе користь для свого суспільства, бо нині ти здоровий, а завтра тобі чи близьким може знадобитися кров. Ми власними силами намагаємося не відставати й часто запускаємо найрізноманітніші проекти на меті яких, розвиток культури донорства і вони дають свій ефект, але його видно на локальному рівні, хочеться, щоб позитивний результат охоплював всю країну.

А як зараз відбувається процес відбору донора?

Визначення стану здоров’я донора як для захисту його здоров’я, так і здоров’я реципієнта є основною метою відбору осіб для донації крові та її компонентів. Усі донори підлягають скринінгу щодо визначення їхньої придатності для участі в донорстві. Тільки здорові люди з відповідним анамнезом можуть бути донорами крові та її компонентів. 

Кількість переглядів: 123