Жінки неохоче голосують за жінок-кандидаток, а чоловіки-суперники ставлять палиці у їхні колеса
30.06, 17:30


Такі факти були озвучені під час засідання дискусійного круглого столу на тему «Для чого в Україні ПУЛ жінок? (Стратегії розширення участі жінок у політичних процесах)», яке відбулося минулого тижня у Рівному. Захід був реалізований у межах всеукраїнського проекту «Побудова жіночого політичного лобі в Україні».


Щоб обговорити «жіночі» проблеми в політиці, у конференц-залі готелю «Мир» зібралися близько тридцяти осіб, представників різних організацій та установ. Зокрема, Громадянської Мережі «ОПОРА», РОГО «Комітет виборців України», Центру підтримки громадських ініціатив «Чайка», РДГУ і місцевих ЗМІ. Також були рівнянки – представниці політичних партій: «Самопомічі», «Свободи», «УКРОПу», «Батьківщини», «Народного контролю», «Сили людей», БПП, «Громадянської позиції». Серед присутніх було лише двоє чоловіків: Святослав Дубов із «КВУ» та Олександр Постельжук, доцент кафедри політичних наук РДГУ. Усіх цікавило одне: як збільшити кількісно і якісно участь жінок у політиці.

Презентували і модерували захід його організатори: регіональна координаторка Західного регіону волинянка Оксана Ярош та регіональна представниця проекту у м.Рівне Лариса Гунько (ЦПГІ «Чайка»).

Для початку присутніх ознайомили із результатами місцевих виборів 2015 року на Рівненщині. Було наголошено, що гендерну квоту місцеві політичні осередки не реалізували. Проте зауважили, що сільські та селищні ради заповнені жінками-депутатами на сорок та більше відсотків. З’ясовуючи в дискусії, чому ж у міських та обласних радах так мало жінок, дійшли до комплексного висновку:

1. Надто пізно перед виборами прийняли закон про гендерну квоту.

2. Партії набирали недостатньо зацікавлених і достойних кандидаток, аби лише виконати вимогу закону.

Окрім того, пожалілися учасниці на те, що жінки-виборці чомусь не спішили голосувати за жінок-кандидаток, а чоловіки-суперники під час виборчих перегонів усіляко перешкоджали їм (наприклад, зривали агітацію, зустрічі із людьми, намагалися витіснити з поля уваги виборця). Олександр Постельжук висловив думку, що майбутнє за успішними жінками, які не залежать від чиїхось фінансів. Також дійшли до висновку, що запровадження гендерної квоти в українській політиці – це все-таки шанс для багатьох жінок, які хочуть вийти за межі нав’язаних рамок та реалізувати себе у політичних процесах нашої держави.

Під час дискусії прозвучала така несподівана заява, як то «квоти» - принизливий для жінок інструмент гендерного паритету.

Оксана Ярош на це відповіла так: «Але ж квоти - це тимчасові заходи. З цього починали багато європейських країн, квоти себе виправдали і прижилися. При рівному представництві чоловіків і жінок потреба у них відпаде. Голос жінок в Україні має бути почутий!»

 Також обговорювали питання, як зробити партії більш «дружніми» до жінок. Позицію «КВУ» висловив Святослав Дубов. Їхня організація дотримується жорсткої думки: нема 30% жінок у передвиборчому списку партії – нема й реєстрації на виборах.

Тут же прозвучала репліка, що партії почнуть доповнювати свої списки жінками виключно для дотримання квоти. Де гарантії, що це будуть достойні жінки? Ми вже стикнулись з цим явищем у 2015 році, коли жінкам «активно» пропонували увійти до партійних списків напередодні виборів.

Лариса Гунько на це додала : «То це і є відповідальність партій за своїх кандидаток - боротися за достойних і самим навчати й готувати лідерок. Обличчя партії має бути як чоловіче, так і жіноче».

У ході дискусії торкнулися й ролі громадської думки стосовно присутності жінки в політикумі. Усі погодилися, що варто розширювати кругозір виборців та пояснювати, що жіноцтво не замкнене в колі сім’ї, а має право реалізовувати свої здібності та амбіції і там, де правила вже встановили чоловіки. А змінювати суспільну думку потрібно через засоби масової інформації.

Відтак, учасників круглого столу було проінформовано, що проектом також передбачено активізацію роботи жіночих політичних  клубів, активне залучення  місцевих ЗМІ до проведення інформаційних кампаній. Щонайменше, 100 українських жінок-лідерок (з них   до 10 осіб з Рівненщини) пройдуть навчання із політичного лідерства і питань виборів. Відкритий відбір буде спрямований на залучення жінок, які є найбільш мотивованими, щоб балотуватися до виборних органів. По закінченню навчання багато жінок отримають можливість стажування в парламенті і радах різних рівнів. Буде створена і запрацює віртуальна онлайн-тренінгова платформа.

Довідка. Проект «Побудова жіночого політичного лобі в Україні» впроваджується Всеукраїнською громадською організацією «Жіночий консорціум України» за підтримки Фонду Демократії ООН. Партнер проекту в Рівному – Рівненський осередок ВГО «Жіночий консорціум України» - ГО «Центр підтримки громадських ініціатив “Чайка”».

ПУЛ жінок – політичне українське лобі жінок.

 

Кількість переглядів: 425