Коли треба вчасно звертатися до суду з цивільною справою?
11.09, 10:34

Невчасне звернення до суду є частою причиною неможливості відстоювати громадянами свої права в судових інстанціях. Адже у вітчизняному законодавстві визначено певні строки, впродовж яких особа має право звернутися до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Такі строки в цивільному судочинстві називають «позовною давністю». Пропустивши їх (без поважних причин), у подальшому можна втратити можливості для захисту, навіть якщо порушення прав є очевидним.

Невчасне звернення до суду є частою причиною неможливості відстоювати громадянами свої права в судових інстанціях. Адже у вітчизняному законодавстві визначено певні строки, впродовж яких особа має право звернутися до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Такі строки в цивільному судочинстві називають «позовною давністю». Пропустивши їх (без поважних причин), у подальшому можна втратити можливості для захисту, навіть якщо порушення прав є очевидним.

Тому далі мова піде про те, в які строки треба вчасно звертатися до суду для захисту прав у справах, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України за загальним правилом звернутися до суду можна протягом трьох років з моменту, коли особа дізналася про порушення її права, свободи чи інтересу. Для прикладу, в будь-який зручний час упродовж трьох років з моменту розірвання шлюбу може звернутися до суду жінка (колишня дружина), яка хоче, щоб у судовому порядку було поділено спільне майно, набуте нею з колишнім чоловіком за час перебування в шлюбі.

Проте для окремих видів вимог законом встановлюється спеціальна позовна давність, яка може бути коротшою в порівнянні із загальною. Наприклад, лише впродовж одного року (позовна давність в один рік) особа може звернутися до суду в справах:

1) про стягнення неустойки (штрафу, пені). Для прикладу, коли продавець невчасно привіз покупцю замовлений товар і за це згідно з договором мав сплатити пеню за кожен день прострочення, але не сплатив;

2) щодо спростування недостовірної інформації, розміщеної в засобах масової інформації. Наприклад, у газеті було надруковано статтю, де про певну особу написано інформацію, яку вона вважає недостовірною і хоче довести це іншим та змусити видання опублікувати спростування;

3) про переведення на співвласника прав та обов`язків покупця в разі порушення переважного права купівлі частки в праві спільної часткової власності. Як приклад, ситуація, коли квартира належить двом власникам, один з яких свою частку продав іншій особі, попередньо не запропонувавши купити її другому власнику, який з цим продажем не погодився;

4) у зв`язку з недоліками проданого товару;

5) про розірвання договору дарування. Наприклад, дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров`я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей. Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування;

6) у зв`язку з перевезенням вантажу, пошти;

7) про оскарження дій виконавця заповіту.

Існують і коротші строки. Так, згідно зі статтею 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а в справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Роботодавець же може звернутися до суду з питання стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної ним, упродовж одного року з дня її виявлення.

Є випадки, до яких позовна давність не застосовується. Наприклад, вона не поширюється на вимоги:

1) працівника до роботодавця про стягнення належної йому заробітної плати;

2) які випливають з порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом. Як приклад, звернення до суду діда з позовом до матері його внука щодо забезпечення йому права на побачення і спілкування з дитиною;

3) вкладників до банків (фінансових установ) про видачу вкладів;

4) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію;

5) страхувальників (застрахованих осіб) до страховиків (страхових компаній) про здійснення страхових виплат.

Цей перелік строків є неповним. У ньому зазначені лише ті ситуації, з якими люди найчастіше стикаються в наш час. Тому у випадку порушення ваших прав краще одразу проконсультуватися з фахівцем-юристом.
На завершення варто сказати, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Вона застосовується судом лише за заявою сторони в спорі. Оскільки немає гарантії, що інша сторона про застосування позовної давності не заявить, то радимо все ж дотримуватися визначених строків звернення.

 

Кількість переглядів: 3582