Чи є в керівників реформованих медзакладів конфлікт інтересів?
13.06, 14:10

   В листопаді 2018 року розпочався проект «Підвищення прозорості роботи комунальних некомерційних підприємств первинної медичної допомоги Рівненщини», (далі - Проект), метою якого є підвищення прозорості та підзвітності комунальних некомерційних підприємств, що призведе до зменшення корупційних ризиків в їх роботі та забезпечить реалізацію права громадян на контроль влади. Проект  реалізує ГО «Центр суспільних дій «Сівітас» (Рівненська область) за підтримки реалізується ГО «Центр суспільних дій «Сівітас» у межах Програми «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження».

Серед предметів моніторингу, який проводять громадські активісти, є й конфлікт інтересів.

Закон України «Про запобігання корупції» передбачає розрізнення двох понять. Потенційний конфлікт інтересів – це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Реальний конфлікт інтересів – це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Що є приватним інтересом? Відповідь на це також дає Закон: «будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях».

Чи все дозволено керівникам?

З точки зору законодавства, під реальний конфлікт інтересів підпадає спільна робота близьких осіб. Забігаючи наперед, такі кейси зустрічаються в роботі керівників комунальних некомерційних підприємств.

Близькими особами є особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 Закону (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких із суб’єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб’єкта.

Ст. 3 та 27 ЗУ «Про запобігання корупції» забороняють спільну роботу близьких осіб і для керівників комунальних підприємств.

Хто порушує?

Проаналізувавши 27 КНП Рівненщини, за інформацією з відкритих джерел, виявлено, наявність 6 кейсів ймовірного реального конфлікту інтересів.

До переліку потрапили:

КНП "Млинівський центр первинної медико-санітарної допомоги" Млинівської селищної ради Рівненської області (керівником вказано в декларації за 2018 заробітну плату близьких осіб на підвідомчому підприємстві);

Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медичної допомоги" Костопільської районної ради (керівником вказано в декларації за 2018 заробітну плату близької особи на підвідомчому підприємстві);

Комунальне некомерційне підприємство "Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рокитнівської районної ради (керівником вказано в декларації за 2018 заробітну плату близької особи на підвідомчому підприємстві);

Комунальне некомерційне підприємство "Здолбунівський районний центр первинної медичної допомоги" (керівником вказано в декларації за 2018 заробітну плату близьких осіб на підвідомчому підприємстві).

 

Що загрожує порушникам Закону?

За ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені вище, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.

         У ГО «Центр суспільних дій «Сівітас» повідомлять Національне Агенство з запобігання корупції про ймовірні порушення, а інформацію внесуть у рейтинг прозорості та підзвітності комунальних некомерційних підприємств Рівненщини.

Довідково: Матеріал публікується в рамках проекту «Підвищення прозорості роботи комунальних некомерційних підприємств первинної медичної допомоги Рівненщини», який реалізується ГО «Центр суспільних дій «Сівітас» у межах Програми «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження».

Кількість переглядів: 83